Бакпосів на патогенні гриби (до 300 видів), ідентифікація MALDI-TOF + чутливість роду Candida spp., Aspergillus spp. до протигрибкових препаратів

Бактеріологічний посів (бакпосів) на патогенні гриби – це лабораторний тест для виявлення та ідентифікації грибкових мікроорганізмів, здатних викликати інфекційно-запальні процеси у людини.

Дослідження охоплює широкий спектр до 300 видів патогенних грибів, включаючи дріжджоподібні та плісняві форми. Особлива увага приділяється двом найбільш поширеним і клінічно значущим родам – Candida spp. (кандида) та Aspergillus spp. (аспергіл).

Аналіз дозволяє:

• визначити наявність та вид грибків, що колонізують слизові оболонки, шкіру та нігті. Ідентифікація збудника може проводитися методом MALDI-TOF. Це високоточна (до 98%) технологія визначення мікроорганізмів, яка використовує мас-спектрометрію для аналізу білкового спектру (протеома) бактерій та грибів. За допомогою методу MALDI-TOF результат ідентифікації можна отримати дуже швидко (впродовж кількох хвилин);
• встановити, чи є вони причиною запального процесу;
• провести антимікотикограму – тест на чутливість виділеного збудника до протигрибкових препаратів.

Метод використовується для діагностики кандидозів, аспергільозів, дерматомікозів, а також змішаних грибково-бактеріальних інфекцій.

Показання до призначення аналізу

Дослідження призначається за підозри на грибкову інфекцію різної локалізації або у межах контрольного обстеження після лікування. Основні показання:

• незвичайні виділення, свербіж, печіння та дискомфорт в області статевих органів;
• запалення слизових оболонок (піхви, уретри, ротової порожнини);
• ураження шкіри та нігтів, що не піддаються стандартній терапії;
• тривале застосування антибіотиків чи кортикостероїдів;
• зниження імунітету (у т. ч. у пацієнтів із ВІЛ, цукровим діабетом, онкопатологіями);
• контроль після протигрибкового лікування;
• підготовка до хірургічних втручань чи пологів (з метою виключення прихованих інфекцій).

Додатково дослідження може використовуватися при безсимптомному носійстві грибкової флори, щоб запобігти перехід у хронічну або генералізовану форму інфекції.

Отриманий біоматеріал поміщають висівають на спеціальні живильні середовища, призначені для культивування грибків. Після інкубації (зазвичай 7-14 діб) проводиться:

• оцінка зростання колоній;
• мікроскопія для уточнення морфологічних ознак;
• ідентифікація роду та виду збудника методом MALDI-TOF. 
• аналіз чутливості до протигрибкових препаратів (антимікотиків).

Значення результатів

Нормальні значення. У нормі патогенні гриби в досліджуваному матеріалі не виявляються або присутні в мінімальній кількості (до 102-103 КУО/мл), що не має клінічного значення.

Позитивний результат. Виявлення клінічно значущих грибків у зразках свідчить про можливий інфекційний процес.

Збудники, що найчастіше виявляються:

• Candida albicans, C. glabrata, C. tropicalis, C. krusei – дріжджеподібні гриби, збудники кандидозу (молочниці);
• Aspergillus fumigatus, A. niger, A. flavus – плісняві гриби, що викликають аспергільоз дихальних шляхів, шкіри або вуха;
• Trichophyton, Microsporum, Penicillium, Fusarium, Mucor, Rhizopus та ін. - гриби, що викликають мікози нігтів та шкіри.

Після ідентифікації збудника проводиться визначення чутливості до антимікотиків (протигрибкових засобів), що допомагає підібрати оптимальне лікування.

Інтерпретація антимікотикограми. Результати вказуються літерними позначеннями:

• S (sensitive) – грибок чутливий, протигрибковий препарат ефективний;
• I (intermediate) – помірна чутливість, препарат може бути ефективним у підвищених дозах;
• R (resistant) – стійкий, препарат неефективний.

Важливо: наявність грибів не завжди означає захворювання – у здорових людей деякі види можуть бути частиною нормальної мікрофлори. Отримані дані інтерпретує лікар з урахуванням клінічної картини, анамнезу та інших аналізів. Рішення про лікування теж ухвалює виключно лікар, самостійне застосування протигрибкових засобів заборонено.

Підготовка до дослідження

Підготовка в кожному конкретному випадку залежить від місця забору матеріалу (урогенітальний мазок, шкіра, нігті, слизові оболонки), проте загальні рекомендації є такими:

• за 7–14 днів до дослідження слід скасувати протигрибкові та антибактеріальні препарати (за погодженням з лікарем);
• за 2–3 дні не використовувати місцеві антисептики, мазі, свічки, креми чи спреї;
• за добу утриматись від статевих контактів (для урогенітальних зразків);
• не необхідно провести гігієнічний туалет досліджуваної області вранці перед взяттям мазка;
• жінкам – не здавати аналіз під час менструації; оптимально – через 2–3 дні після її закінчення;
• чоловікам – не мочитися впродовж 2 годин перед взяттям мазка з уретри.

Терміни при антимікотичній терапії. Біоматеріал збирають до початку лікування або не раніше ніж за 2 тижні після його завершення.

Матеріал для дослідження: залежно від клінічної ситуації –

• мазки та зішкріби зі шкіри, слизових оболонок, нігтьових пластин;
• урогенітальні виділення (піхвові, уретральні, цервікальні);
• мокротиння, виділення з вуха, носа чи ротоглотки.

Метод дослідження: культуральний (бактеріологічний посів). За необхідності може використовуватись автоматизована ідентифікація (MALDI-TOF) 

Термін проведення: 10 робочих днів. В окремих випадках для повільно зростаючих грибів (наприклад, Aspergillus) термін може збільшуватися до 14 днів, оскільки може знадобитися більше часу для формування колоній та тестування чутливості гриба до ліків.