Щеплення від «вітрянки»: чи варто робити?

Щеплення від «вітрянки»: чи варто робити?

Вітряна віспа, в повсякденному житті знана, як «вітрянка» - це захворювання, що виникає внаслідок зараження організму вірусом Varicella Zoster (VZV) з родини герпесвірусів. 

Симптоми вітряної віспи

«Вітрянка» - це хвороба, симптоми якої пропустити або сплутати з іншим захворюванням практично неможливо. Вірус вітряної віспи широко поширений, а тому перший контакт відбувається ще в ранньому дитинстві, через що хвороба отримала статус дитячої – більшість дітей інфікується ще у дошкільному віці, решта – під час навчання у школі. В дорослому віці хворіє близько 10% пацієнтів.

З моменту зараження, близько двох тижнів (від 11 до 21 дня) триває інкубаційний період, після чого проявляються перші симптоми:

• шкірні висипи у вигляді везикул;

• свербіння;

• підвищення температури, збільшення лімфовузлів, загальне нездужання.

Везикули – це пухирці на шкірі, наповнені прозорим вмістом та оточені смужкою почервонівшої шкіри, що існують близько 3-5 днів. Вони легко лопаються, чому сприяє розчісування, спровоковане свербінням. Після цього везикули покриваються кірочками, які відпадають протягом одного-трьох тижнів.

Після перенесеної хвороби формується довготривалий імунітет – повторні випадки вітряної віспи є рідкісним явищем. Для дорослих характерний більш важкий перебіг хвороби.

Ускладнення «вітрянки»

Вітряна віспа, хоч і нечасто, але може ускладнитися пневмонією, енцефалітом, менінгітом, приєднанням вторинної бактеріальної інфекції, стоматитом, кератитом, та ін. Ускладнення можуть розвинутись як у дітей, так і у дорослих, але ймовірність розвитку ускладнень вища у дорослих, немовлят та людей з ослабленою імунною системою. 

Найважчий перебіг у дітей має вроджена вітряна віспа, яка може розвинутися, якщо «вітрянкою» захворіє мати дитини за 4-5 днів до пологів. Для вродженої вітряної віспи характерна висока летальність – до 31%. 

Інфікування вірусом «вітрянки» вагітної жінки з незначною ймовірністю може нести небезпеку для плоду до 20 тижнів вагітності, інфікування на пізніших термінах (за винятком передпологового) асоціюється з мінімальними ризиками.

Після інфікування та одужання вірус залишається в організмі людини в латентному стані, зберігаючись у нейронах. Під час ослаблення імунітету вірус здатний активізуватися, викликаючи захворювання, відоме як оперізуючий лишай.

Лікування вітряної віспи

Боротьба з вірусом ведеться захисними силами організму, а лікування спрямоване на полегшення самопочуття пацієнта і може включати:

• постільний режим;

• жарознижуючі засоби;

• антигістамінні препарати;

• знеболюючі мазі;

• антибіотики (у випадку приєднання бактеріальної інфекції).

За легкого перебігу вітрянки лікування проходить в домашніх умовах, у більш складних випадках може бути показана госпіталізація.

Щеплення від «вітрянки» - реакція та ускладнення

При контакті з носієм вірусу ймовірність заразитися вітряною віспою в неімунізованої людини складає не менше 70%. Імунітет можна набути, перехворівши «вітрянкою», або ж зробивши щеплення. Перевірити, чи сформовано імунітет, можна, здавши аналіз крові на антитіла до вірусу вітряної віспи в лабораторії «Медлаб».

У зв’язку з тим, що вакцина була розроблена в середині 70-х, а широке застосування у світі почалося з середини 90-х, до того часу в західних країнах існувала практика «вітряночних вечірок». Полягала вона в умисній організації контакту здорових дітей з хворою на «вітрянку». Мета таких заходів полягала в тому, щоб дитина перехворіла до дорослого віку, коли перебіг хвороби тяжчий і з вищим ризиком розвитку ускладнень. 

З включенням вакцини від «вітрянки» до національних календарів щеплень, така практика практично припинилася, але мода на «вітряночні вечірки» в Україні існує досі. Пов’язано це з хибними уявленнями про небезпечність щеплень та не менше хибною думкою, що імунітет, сформований внаслідок хвороби, - стійкіший.

Лікарі наполягають: імунітет, сформований внаслідок щеплення, такий же стійкий, як і після перенесеної хвороби. Перша доза вакцини дає 85% ймовірність, що людина буде несприйнятливою до вірусу Varicella Zoster, друга доза підвищує цю ймовірність до 98%.

Вакцина, як і будь-який лікувальний засіб, може мати побічний ефект та викликати реакцію. Але ризики вакцинації незрівнянно нижчі за ризик розвитку ускладнень від «вітрянки».