Опис аналізу:

Антитіла IgE до алергенів меду – аналіз крові, який призначається для діагностики алергії на мед.

Мед давно і недаремно заслужив репутацію алергенного продукту. Симптоми алергії після його вживання регулярно фіксуються як у дорослих, так і у дітей. Нюанс у тому, що більшість цих епізодів пов'язані з гіперчутливістю до зовсім інших алергенів.

Мед – це перероблений бджолами нектар із квіток рослин. На 75-80% мед складається з природних цукрів, розчинених у невеликій (18-20%) кількості води. Також у ньому присутні незначні концентрації білків (близько 0,3%), ферментів, вітамінів та мінералів – назагал понад 300 речовин.

Власні білки меду викликають алергію вкрай рідко – фахівці оцінюють, що на їх частку припадає близько 0,001% випадків алергічних реакцій. Але чому тоді мед вважається настільки алергенним? Вся справа в домішках, що містяться у ньому: пилку рослин і власне білках бджіл.

Збираючи з квітів нектар, бджоли контактують із пилком, привносячи його у мед. У зразках можна відшукати пилок досить сильних рослин-алергенів: берези, кульбаби, полину, лугових трав, амброзії та ін. Саме вони відповідальні за більшість випадків алергії при вживанні меду.

Небезпека пилку підтверджується тим, що часто люди з алергією на мед з певної місцевості, де є рослина-алерген, можуть без проблем вживати мед з локацій, вільних від цієї рослини. Також траплялися випадки, коли алергенні властивості виявляли у меду, зібраного лише під час пиління основного алергену.

Збираючи нектар, бджоли переносять його до вулика у спеціальному відділі травної системи – медовому волі. На стільниках нектар з нього вичавлюється назовні - цей процес повторюється кілька разів, для максимального збагачення продукту ферментами. При цьому мед насичується білками бджоли, що також здатні виступати як алерген.

Раніше вважалося, що додатковим алергеном меду може бути бджолина отрута, яка присутня в невеликих концентраціях, але зараз це твердження ставиться під сумнів.

Пацієнтам з чутливістю до алергенів меду варто уникати всіх продуктів, де він може бути присутнім: випічки, солодощів, напоїв та ін.

Покази до призначення

Як правило, аналіз крові призначає алерголог, який уже виключив гіперчутливість пацієнта до найпоширеніших алергенів, присутніх у складі меду. Симптоми, що турбують пацієнтів, характерні для харчових алергій. Це може бути:

• нудота, блювання, діарея, біль у животі;

• висипка, свербіж, кропив'янка;

• набряк обличчя, шиї, язика;

• сльозотеча;

• закладеність носа, чхання, кашель;

• задишка, хрипи;

• анафілаксія.

Значення результатів

Рівень антитіл може бути:

• клінічно несуттєвим – ≤ 0,35 IU/ml;

• дуже низьким – 0,36 – 0,50 IU/m;

• низьким – 0,51 – 1,0 IU/ml;

• середнім – 1,1 – 5,0 IU/ml;

• високим – 5,1 – 25,0 IU/ml;

• дуже високим – 25,1 – 75,0 IU/ml;

• виключно високим -> 75 IU/ml.

Якщо результат пацієнта в межах клінічно несуттєвого рівня IgE до алергенів меду – він не має алергії на цей продукт. Вищі значення, навіть якщо на їх фоні немає симптомів, вказують на алергію до меду.

Підготовка до обстеження: не потрібна.

Матеріал дослідження: кров.

Метод дослідження: ІФА.

Термін проведення: 2 робочі дні.