Остеохондроз – що робити?

Остеохондроз – це збірний термін для багатьох незапальних / неінфекційних захворювань, що проявляються у вигляді розладів росту кісток у різних центрах окостеніння. Наразі ми розглянемо класифікацію (види) остеохондрозу, особливості його перебігу, зокрема у дітей, а також методи діагностики та лікування.

За своєю суттю остеохондроз – це дистрофічні порушення тканини суглобового хряща. Вони можуть локалізуватися в будь-якому суглобі, але найчастіше патологічний процес торкається міжхребцевих дисків (остеохондроз хребта).

За різними даними, на остеохондроз хворіють від 40% до 80% людей у всьому світі. Найчастіше захворювання розвивається у людей старше 30 років, хоча у деяких випадках перші симптоми діагностуються вже у 15-20-річному віці.

Остеохондроз частіше зустрічається у жінок, проте при цьому у чоловіків захворювання протікає важче.

Класифікація

Різні види остеохондрозу мають свої особливості:

• анатомічний розподіл;

• перебіг;

• прогноз.

Але будь-який остеохондроз спричиняє біль і має серйозні ортопедичні наслідки.

Класифікація остеохондрозів залежно від локалізації процесу:

• хвороба Шейермана – Мау – остеохондроз, що викликає локальні зміни тіл хребців і призводить до болів у спині та кіфозу. Розвивається у підлітковому віці, частіше у хлопчиків;

• хвороба кісток Келлера – за неї вражається човноподібна кістка передплюсни, яка знаходиться в області внутрішнього краю стопи;

• хвороба Легга – Кальве – Пертеса – остеохондропатія, що призводить до ідіопатичного асептичного некрозу епіфіза головки стегнової кістки;

• хвороба Осгуда – Шлаттера – остеохондроз горбистості великогомілкової кістки, що проявляється болючим запаленням;

• хвороба Севера – запалення апофізу кістки п'яти;

• хвороба Фрейберга – дистрофічним процесом уражається головка другої плюсневої кістки;

• хвороба Блаунта – зачіпає проксимальний відділ великогомілкової кістки.

Як бачимо, остеохондроз – це не лише "про спину". Тим не менш, остеохондроз хребта діагностується набагато частіше, ніж остеохондроз кісток ніг, і поділяється на кілька підвидів:

• шийний остеохондроз – розвивається за порушень хрящової тканини шийних хребців. Проявляється "прострілами" та гострими болями у момент поворотів голови, чхання, кашлю;

• грудний остеохондроз – зустрічається не так часто, як інші форми, вражає хребці грудного відділу хребта. Гострі болі зазвичай відсутні, а саме захворювання може "маскуватися" під інші – наприклад, через тупий біль у грудинній ділянці у пацієнта можуть запідозрити стенокардію;

• поперековий остеохондроз – діагностується набагато частіше двох вищевказаних форм, оскільки саме поперековий відділ хребта завжди піддається більш високим навантаженням. Остеохондроз попереку викликає виражений біль, а також оніміння – як у самому попереку, так і в ногах.

Патогенез та причини остеохондрозу

Етіологія остеохондрозу ще не вивчена остаточно. Деякі остеохондрози мають сімейний характер (спадковість). Саме спадкову схильність зазвичай вказують на початку списку можливих причин розвитку захворювання. А серед інших причин зазначаються:

• зайва вага, ожиріння;

• порушення метаболізму, обміну речовин;

• неправильний питний режим, зневоднення організму. Хрящі суглобів складаються з води на 80-85% і дегідратуються (висихають), якщо людина п'є мало води. Внаслідок цього хрящова тканина руйнується;

• гіподинамія; дефіцит фізичних навантажень;

• надлишок фізичних навантажень, особливо з частим підняттям тяжкостей;

• плоскостопість;

• вагітність;

• стреси, перевтома, часті переохолодження;

• шкідливі звички – куріння, зловживання спиртними напоями (вони теж спричиняють зневоднення організму);

• "побутові" причини – носіння сумки на одному плечі, взуття на високих підборах, сон на занадто м'якому матраці та ін.

Важливо! Наш хребет оснащений міжхребцевими дисками, зв'язками та м'язами – усе це дозволяє йому бути рухомим. Але коли людина щодня здійснює якісь одноманітні рухи або перебуває у нерухомому стані – багато груп м'язів перенапружуються та спазмуються. У той же час інші м'язи позбавлені адекватного навантаження, що призводить до їхнього атрофування.

Внаслідок цього порушується "геометрія" тіла – відбувається перерозподіл навантаження на міжхребцеві диски, а спазмовані м'язи стягують хребці. Через це страждає живлення хрящової тканини дисків, в якій немає кровоносних судин – хрящі живляться та "змащуються" виключно синовіальною рідиною. І коли її надходження зменшується – міжхребцеві диски чи будь-яка інша хрящова тканина починає руйнуватися, а хребці здавлюють нервові закінчення, спричиняючи біль та інші неприємні симптоми. Це й є остеохондроз.

Клінічні прояви, ознаки остеохондрозу спини

Симптоми остеохондрозу спини завжди залежать від того, в якому саме відділі хребта відбувається процес руйнування хряща між хребцями.

Наприклад, шийний остеохондроз проявляється болями у ділянці шиї, що віддають у плечі, руки, голову. Може спостерігатися слабкість або оніміння обох рук чи однієї з них. Виникають головні болі, запаморочення. У важких випадках при різкому повороті голови людина може знепритомніти. Це пов'язано з нестачею кровообігу в судинах, що підживлюють головний мозок.

Грудний остеохондроз заявляє про себе болями у грудній клітці, що віддають у грудину та/або лопатку. Ці неприємні відчуття посилюються при диханні та рухах, іноді супроводжуючись відчуттям нестачі повітря. Як ми вже зазначали, така картина іноді може бути прийнята за проблеми з серцем. Крім того, шкіра рук і стоп стає холодною, лущиться, ламаються нігті. Тяжкий грудний остеохондроз може ускладнювати роботу внутрішніх органів – серця, легень, ШКТ.

Остеохондроз попереку супроводжується сильними болями, які можуть іррадіювати в ноги та органи малого тазу. Також характерні болі в області крижів і нирок, оніміння ніг, лущення і свербіж шкіри на них, спазми, утруднення рухливості, відчуття напруги в ділянці нирок. Пацієнти скаржаться на запаморочення, слабкість, швидку втомлюваність, пітливість.

Якщо міжхребцевий диск пошкоджено вже значно – розвивається дуже сильний біль, а також оніміння у нозі чи руці. Ці симптоми характерні для серйозного руйнування міжхребцевого диска, а також для наявності міжхребцевої грижі. У будь-якому випадку відкладати лікування не можна.

Важливо! За відсутності адекватної терапії тяжкого остеохондрозу зростає ризик розладу функції внутрішніх органів. Тому пацієнта слід госпіталізувати до стаціонару та вирішити питання оперативної терапії.

Особливості захворювання у дітей

Як ми вже зазначили на початку цієї статті, у дітей може розвиватися так званий юнацький або ювенільний остеохондроз – хвороба Шейермана – Мау.

Переважно ювенільний остеохондроз діагностується у віці 10–18 років – у період активного формування опорно-рухового апарату.

Важливо! Захворювання прогресує швидко, але на ранній та середній стадії майже не проявляється будь-якими дискомфортними симптомами, що ускладнює діагностику. Єдина ознака, за якою іноді можна розпізнати ранній дитячий остеохондроз – ранкова скутість тіла. Болі та видимі деформації хребта розвиваються вже на пізніх стадіях.

Можливі ускладнення на тлі дитячого остеохондрозу:

• спондильоз;

• сколіоз;

• розвиток множинних міжхребцевих гриж;

• кіфоз (горб).

Слід пам'ятати, що хвороба Шейермана – Мау за відсутності своєчасного лікування здатна швидко посилюватися, призводячи до інвалідності.

Можливі ускладнення остеохондрозу

Якщо відпустити на самоплив процес руйнування хрящів міжхребцевих дисків – їхня щільність суттєво знизиться, внаслідок чого буде втрачена амортизаційна здатність. Через це будуть "за ланцюжком" уражені м'язи, зв'язки, суглоби.

За тривалого остеохондрозу без лікування здавлюються не лише нервові закінчення, а й спинний мозок загалом – це викликає ускладнення з боку нервової системи.

Порушене кровопостачання всього організму спричиняє загострення хронічних захворювань. Крім того, на тлі остеохондрозу можуть виникати й "принципово нові" для організму хвороби:

• стеноз хребетного каналу, що призводить до серйозного погіршення функції центральної нервової системи;

• спондильоз, за якого хребці руйнуються;

• люмбаго – хвороба, що супроводжується дуже сильними гострими болями в попереку.

Діагностика

Остеохондроз первинно діагностують методами, що дають візуальну картину руйнування хрящів – рентген, КТ, МРТ.

Але для найбільш повноцінної діагностики також широко використовуються і лабораторні дослідження. Один з інформативних аналізів крові при остеохондрозі – дослідження рівня деяких глобулінів, білкових фракцій:

• підвищення альфа- та гамма-глобулінів вказує на гострий процес;

• при хронічному остеохондрозі підвищено лише гамма-глобулін.

Перевірити рівень глобулінів можна у відділеннях всеукраїнської лабораторії МедЛаб. Ці аналізи входять у різні комплексні пакети:

• Пакет №55 «Ревмопроби (розширений) №2»: Білкові фракції (альбуміни, α-1-глобуліни, α-2-глобуліни, β-1-глобуліни, γ-глобуліни, коефіцієнт А/Г); Загальний білок; C-реактивний білок (CRP); Ревматоїдний фактор; Антистрептолізин-О (АСЛ-О);

• Пакет №60 «Білковий обмін»: Білкові фракції (альбуміни, α-1-глобуліни, α-2-глобуліни, β-1-глобуліни, γ-глобуліни, коефіцієнт А/Г); Загальний білок; Альбумін; Креатинін; Сечовина; Сечова кислота;

• Білкові фракції (6 показників) – альбуміни, α-1-глобуліни, α-2-глобуліни, β-1-глобуліни, γ-глобуліни, коефіцієнт А/Г;

• Пакет №953 "Білкові фракції + Загальний білок": Загальний білок; альбуміни, α-1-глобуліни, α-2-глобуліни, β-1-глобуліни, γ-глобуліни, коефіцієнт А/Г.

Також для уявлення про загальний стан організму призначаються такі аналізи, як:

• Загальний аналіз крові (12 показників);

• Пакет №961 «Біохімія загальна»: Білірубін загальний, прямий, непрямий; Аланінамінотрансфераза (АЛТ); Аспартатамінотрансфераза (АСТ); Лужна фосфатаза; Креатинін; Сечовина; Загальний білок; Глюкоза;

• Загальний аналіз сечі.

Крім того, лікар може призначити та аналізи крові на деякі білки, що дає більш точну картину запального процесу:

• С-реактивний білок – високочутливий (hsCRP), кількісне визначення, а також С-реактивний білок (CRP), якісне визначення та C-реактивний білок (CRP), кількісне визначення;

• Фібриноген – окремий аналіз за кодом 2109, або у складі коагулограми (код 2104) – дослідження, що визначає реологічні властивості ("плинність") крові;

• Гаптоглобін – у складі комплексних досліджень, наприклад Пакет №72 «Біохімія для Фібро Тесту»: Білірубін загальний; Гамма-глутамілтранспептидаза (GGT); Гаптоглобін; Аланінамінотрансфераза (ALT); Аполіпопротеїн А-1; альфа-2-макроглобулін.

Лікування остеохондрозу

Який лікар лікує остеохондроз? Це захворювання вивчає область медицини неврологія, тому оптимально буде звернутися до невролога.

Остеохондроз лікують виключно комплексно. В рамках терапії використовуються:

• ліки – нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), анальгетики, анестетики, засоби для розслаблення м'язів (міорелаксанти), препарати для покращення кровотоку, різні зовнішні креми та мазі зі знеболюючим ефектом та ін.;

• лікувальний масаж – він стимулює рефлекторні зони, посилює кровообіг та лімфообіг, покращує судинний тонус та ін.;

• фізіопроцедури – магнітно-лазерна терапія, електрофорез для більш повноцінної доставки лікарських засобів до "проблемної" ділянки тіла, електроміостимуляція та ін.;

• лікувальна фізкультура (ЛФК), яка поетапно й послідовно розподіляє навантаження, що зміцнює м'язовий корсет, зменшує деформацію.

Наступний етап після стихання болю – реабілітаційне лікування, яке може включати плавання, гідромасаж, мануальну терапію, спеціальні дієти і навіть роботу з психологом. Реабілітаційна терапія завжди проводиться у комплексі – як і основна.

Профілактика

Для профілактики остеохондрозу лікарі рекомендують:

• обмежити надлишкові фізичні навантаження, відмовитися від підняття тяжкостей;

• налагодити правильне харчування, питний режим і режим дня, достатньо відпочивати;

• обов'язково виконувати нескладні фізичні вправи, уникати гіподинамії. Це особливо важливо за сидячої роботи – регулярно робіть перерви в ній, вставайте та ходіть або робіть невелику розминку, щоб зняти напругу зі спини;

• за можливістю – зайнятися плаванням, відмовитися від шкідливих звичок чи хоча б мінімізувати їх;

• за призначенням лікаря приймати БАДи з мукополісахаридами – елементами, що підтримують здоров'я хрящової тканини.

Що ж, як бачимо – профілактувати остеохондроз набагато простіше (і дешевше), ніж лікувати його. Дбайте про своє здоров'я, а всі необхідні діагностичні дослідження довірте лабораторії МедЛаб!