Що таке кіста яєчника і чим вона небезпечна?

Кіста на яєчнику – гінекологічне захворювання, що часто діагностується у жінок у будь-якому віці. Кісти можуть виникати з найрізноманітніших причин, але найчастіше їх провокують порушення гормонального фону та запальні процеси в органах малого тазу. Кіста яєчника не завжди вимагає операції з видалення, але може викликати різноманітні ускладнення. У нашій статті – основні симптоми цієї патології, а також сучасні методи діагностики та лікування кісти яєчника.

Кіста є доброякісним утворенням у тканині яєчника – одного з двох парних жіночих органів, що виробляють яйцеклітини та жіночі гормони естроген і прогестерон. Щомісяця яйцеклітина виходить з одного з яєчників, після чого "подорожує" фаллопієвими трубами і потрапляє в матку – цей процес називається овуляцією.

Кісти яєчників мають вигляд пухирців або мішечків, наповнених рідиною і розташованих або на поверхні яєчника, або всередині нього. Кіста може бути однокамерною або багатокамерною, а її діаметр – від 2 мм до 10 см і навіть більше: іноді за рахунок кісти розмір яєчника збільшується вдвічі чи більше.

Етіологія та патогенез

Залежно від походження прийнято розрізняти:

• функціональні кісти – непостійні, які згодом "розсмоктуються" самі. Зазвичай вони з'являються внаслідок порушення овуляції і не вимагають лікування. Однак бувають і винятки: розрив кісти, перекручування її ніжки – такі стани лікують оперативно;

• аномальні, органічні кісти – вони виникають через гормональні порушення чи інші захворювання. Такі утворення вже потребують обов'язкового лікування (іноді операції з видалення), оскільки не зникають самостійно.

Як бачимо, немає єдиної причини, що "гарантує" розвиток кісти. Дисгормональні кісти розвиваються як результат зниження рівня естрогенів і підвищення гіпофізарних гонадотропінів (насамперед це ФСГ – фолікулостимулюючий гормон). Саме ФСГ активізує поділ клітин у яєчниках, що призводить до формування кісти.

Кіста на яєчнику або всередині нього може виникати на тлі:

• порушень менструального циклу;

• надто раннього початку менструації у дівчинки (11 років або раніше);

• пізнього настання менопаузи;

• ановуляторних циклів (тоді можливий розвиток полікістозу яєчників – утворення множинних фолікулярних кіст з фолікулів, які не лопаються кілька циклів поспіль);

• безпліддя (воно може бути як причиною, так і наслідком кісти);

• неможливості нормально виносити вагітність;

• хронічних запальних процесів в органах малого тазу (сальпінгоофорит, ендометрит та ін.);

• обтяженої спадковості;

• прийому деяких ліків, зокрема препаратів для стимулювання овуляції;

• різних ендокринних ("гормональних") захворювань;

• абортів;

• ендометріозу;

• стресів – психічних та/або фізичних;

• ожиріння;

• спайок у малому тазі;

• ендометріозу та ін.

Клінічні прояви

Досить часто кіста яєчника ніяк не заявляє про себе (безсимптомний перебіг) і її можна виявити лише на УЗД. Але ще частіше у жінки виникають характерні симптоми:

• біль внизу живота. Характер таких болів може бути різним – як різким і гострим, так і постійним, тягнучим. Іноді біль виникає лише під час місячних, а решту часу жінку не турбує – така ситуація характерна для ендометріоїдної кісти;

• порушення менструального циклу у вигляді нерегулярних та/або надто рясних менструацій. Крім того, у термін звичайних місячних замість них може початися патологічна кровотеча. Також для кісти яєчника характерні кров'янисті виділення між менструаціями – мізерні, мажучі, або помірні;

• безплідність, нездатність завагітніти. Безпліддя частіше виникає при ендометріоїдній кисті, яка "вистелена" зсередини ендометрієм, але може бути й результатом кісти іншого виду. Про види кіст ми докладніше розповімо далі;

• запори, метеоризм – можуть виникати, якщо кіста яєчника здавлює пряму кишку;

• прискорене сечовипускання – коли кіста тисне на сечовий міхур. Як і у випадку із запорами, кіста при цьому має досить солідні розміри;

• загальна слабкість, нудота, підвищення температури – ознаки інтоксикації, пов'язаної із кістою яєчника;

• задишка, асиметричне збільшення живота – при кістах дуже великих розмірів;

• набір зайвої ваги відбувається, коли поява кісти пов'язана з порушеннями гормонального фону жінки.

Крім того, іноді за наявності кісти яєчника жінки скаржаться на біль у процесі статевого акту, а також на симптоми, схожі на ознаки вагітності (нагрубання молочних залоз, нудоту).

Види кіст яєчників

Кістозні утворення бувають різних видів, залежно від причини їх виникнення та структури самої кісти:

• фолікулярна кіста – це "перероджений" фолікул, який не овулював. Тобто така кіста є результатом збою овуляції. Вона відрізняється рівною поверхнею та гладкими стінками, а порожнина кісти заповнена рідиною. Фолікулярні кісти зазвичай проходять самі собою за 3-6 циклів. Часто їх буває багато (полікістоз яєчників), оскільки фолікули не лопаються з початком менструації протягом кількох місяців, а іноді й років;

• кіста жовтого тіла – може утворюватися у другій фазі менструального циклу. Розвивається безпосередньо з жовтого тіла, яке не зникає у належний час. Кісти цього типу, як і фолікулярні, зазвичай розсмоктуються приблизно за півроку;

• ендометріоїдна кіста. Головна відмінність цієї кісти полягає в тому, що її внутрішня стінка вистелена ендометрієм (такою ж тканиною, якою покрита зсередини матка). Усередині ендометріоїдної кісти знаходиться менструальна кров, але, на відміну від матки, кіста не має отвору, тому кров у ній накопичується;

• тератома, або дермоїдна кіста. Вона формується на стадії внутрішньоутробного розвитку. Усередині тератоми може бути волосся, жир, а інколи навіть зуби в зародковому стані;

• параоваріальна кіста – розвивається з параоварію, утворення-рудименту, розташованого між листками зв'язки маткової труби та яєчником. Це малорухливе утворення, що розвивається через порушення розвитку ембріона.

Також існують муцинозні кісти яєчників (всередині цих утворень міститься слиз) та серозні (у них знаходиться рідина).

Ускладнення та наслідки

Багато кіст яєчників небезпечні своїми важкими ускладненнями та наслідками:

• перекручуванням ніжки кісти;

• розривом кісти яєчника;

• розвитком гнійного процесу безпосередньо у тілі кісти;

• порушеннями функції яєчників та прилеглих органів;

• втратою вагітності;

• безпліддям.

Важливо! Розрив кісти яєчника, як і її перекручування навколо своєї осі, супроводжуються раптовими сильними болями внизу живота. Якщо при розриві кісти відкривається внутрішньочеревна кровотеча, то біль віддається в анальній ділянці (жінці боляче сидіти). У таких випадках потрібна негайна консультація гінеколога і, швидше за все, екстрена хірургічна операція.

Діагностика

Для початку процесу діагностики необхідний огляд гінеколога – лікар визначає рівень рухливості кісти.

Найпоширеніший спосіб візуальної діагностики кісти яєчника – ультразвукове дослідження (УЗД), що визначає ступінь розвитку кістозного формування.

Крім того, може призначатися комп'ютерна томографія (КТ), щоб охарактеризувати пухлину, та/або магнітно-резонансна томографія (МРТ), що дозволяє встановити, чи кіста впливає на органи, розташовані поруч.

Оскільки здебільшого кіста яєчника – це гормонозалежне новоутворення, обов'язково здаються аналізи на гормони: естрадіол, тестостерон, лютеїнізуючий гормон (ЛГ), фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), іноді пролактин, прогестерон.

У відділеннях всеукраїнської лабораторії МедЛаб можна здати всі ці гормони комплексно, в одному пакеті, наприклад:

• Пакет №923 «Гормональна вісь»: Фолікулостимулюючий гормон (FSH); Лютеїнізуючий гормон (LH); Естрадіол (E2); Тестостерон вільний (FTES); Тестостерон загальний (TES);

• Пакет №922 «Гормональні порушення №7»: Фолікулостимулюючий гормон (FSH), Лютеїнізуючий гормон (LH), Естрадіол (E2);

• Пакет №927 «Гормональні порушення №4»: Фолікулостимулюючий гормон (FSH), Лютеїнізуючий гормон (LH), Пролактин, Прогестерон, Естрадіол (E2), Тестостерон вільний (FTES).

Крім того, за діагнозу кісти яєчника лікар обов'язково призначає й інші аналізи:

• загальний аналіз крові (ОАК), 12 показників – за його допомогою легко виявити запальний процес, а також визначити рівень гемоглобіну, щоб виключити або підтвердити анемію, яка часто розвивається на тлі кісти яєчника;

• загальний аналіз сечі;

• біохімічний аналіз крові;

• тиреотропний гормон (ТТГ) та вільний тироксин (FT4) – ці аналізи необхідні для перевірки здоров'я щитовидної залози, оскільки збої у її роботі можуть провокувати розвиток кіст яєчників. Здавати їх можна як окремо, так і в рамках пакетів аналізів: Пакет №940 «Тіреоїдний №9»: Тиреотропний гормон (TSH); Трийодтиронін вільний (FT3); Тироксин вільний (FT4); Пакет №26 «Тіреоїдний №3»: Тиреотропний гормон (TSH); Тироксин вільний (FT4).

Також існує й пакетне дослідження ТТГ + гормони: Пакет №928 «Гормональні порушення №5»: Фолікулостимулюючий гормон (FSH); Лютеїнізуючий гормон (LH); Пролактин; Естрадіол (E2); Тестостерон вільний (FTES); Тестостерон загальний (TES); Тиреотропний гормон (TSH) – це максимально інформативний комплекс аналізів при кисті яєчника.

Для уточнення діагнозу лікар може призначити:

• проведення тесту на вагітність (щоб виключити позаматкову вагітність);

• аналіз крові на онкомаркер яєчників СА-125 для діагностики злоякісного характеру кісти.

Лікування

Як ми вже з'ясували, функціональні кісти зазвичай не вимагають лікування та нерідко проходять самостійно. Але якщо утворення не є функціональним і не зникає – лікування такої кісти яєчника часто проводиться медикаментозними методами. Залежно від показань, лікар може призначити пацієнтці:

• гормональні препарати, зокрема оральні контрацептиви;

• різні вітаміни, вітамінно-мінеральні комплекси (ВМК);

• протизапальні ліки;

• рослинні та гомеопатичні засоби;

• знеболювальні препарати.

Хірургічне лікування (операція) проводиться тільки у тих випадках, якщо медикаментозна терапія не допомогла, або в екстрених ситуаціях – наприклад, при розриві кісти яєчника з кровотечею, яка загрожує життю пацієнтки.

Залежно від складності проблеми хірург може провести:

• лапароскопію (висічення кісти);

• цистектомія – повністю видаляється кіста і вилущується її капсула, а яєчник залишається;

• клиноподібну резекцію яєчника – кіста видаляється одночасно з прилеглими тканинами яєчника (але не з цілим яєчником);

• оваріектомію – яєчник видаляється разом з кістою;

• аднексектомію – видаляються маткова труба та яєчник.

Крім того, хірург може взяти тканини яєчника на біопсію, що необхідно для виключення або підтвердження злоякісного процесу (наприклад, якщо отримано позитивний результат аналізу на онкомаркер яєчників СА-125).

Профілактика

Профілактувати розвиток кісти яєчника можна й треба. Основний спосіб профілактики – регулярні візити до гінеколога. Кожній жінці рекомендується хоча б раз на рік проходити УЗД, мамографію, дослідження крові на онкомаркери, здавати мазки на визначення мікрофлори піхви.

Важливо! Сучасні гінекологи відзначають позитивну роль тривалого застосування комбінованих оральних контрацептивів (КОК) у профілактиці розвитку кіст яєчників. Однак, крім цієї очевидної користі, КОК завдають і чимало шкоди організму жінки, провокуючи появу тромбів, набір ваги, перепади настрою, зниження статевого потягу (лібідо). Тому приймати протизаплідні таблетки слід лише за рекомендацією гінеколога, який підбере препарат, що оптимально підходить, ґрунтуючись на результатах гормонального дослідження.

Вкрай важливо за будь-якого порушення менструального циклу, "дивних" болів унизу живота та інших симптомів неполадок у статевій системі негайно звертатися до фахівця. А жінкам, які раніше стикалися з кістою яєчника, необхідно пам'ятати про високий ризик рецидиву і стежити за своїм здоров'ям особливо дбайливо.